У цій статті хотіли б приділити увагу новому інституту в господарському процесі - зустрічне забезпечення позову. Запрацювала ця інституція з моменту набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України – 15 грудня 2017 року та вже широко застосовується на практиці судами.
Як працює норма про зустрічне забезпечення позову вивчала наш адвокат - Вікторія Сандулєєва.
За приписами статті 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
По суті – це гарантія відшкодування можливих збитків для відповідача та уникнення можливих негативних наслідків, які можуть виникнути в результаті застосування судом заходів забезпечення позову. Якщо забезпечення позову захищає сторону позивача, то зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.
На практиці, це можуть бути ризики для суб’єктів господарювання, коли, наприклад позови забезпечуються шляхом арешту коштів на рахунках підприємств, що може повністю паралізувати господарську діяльність. Враховуючи, те що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, після апеляційного перегляду позивач одразу має змогу виконати рішення суду до його касаційного оскарження відповідачем, що спричинить збитки останньому у разі скасування касаційним судом рішень попередніх інстанцій. Задля попереджання, зокрема таких явищ, і запроваджено зустрічне забезпечення позову.
Питання про застосування зустрічного забезпечення вирішується за клопотанням відповідача, як правило, після застосування судом заходів забезпечення позову або одночасно, та вирішується господарським судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Суд самостійно оцінює необхідність застосування зустрічного забезпечення, а отже реалізація заходів зустрічного забезпечення є лише правом суду, а не його обов’язком.
Коли відповідач вирішить звернутися до суду з таким клопотанням, ми рекомендуємо обґрунтувати його належним чином, та надати суду беззаперечні докази того, що забезпечувальними заходами, відповідачу можуть бути спричинені збитки.
При цьому, слід звернути увагу, на те, що з клопотанням про зустрічне забезпечення доцільним є надання суду доказів виконання ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, наприклад, коли мова йде про таке забезпечення як арешт коштів на рахунках відповідача. В противному випадку, суд просто залишить клопотання про зустрічне забезпечення без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ГПК України, зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом:
1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;
2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов’язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову. Це означає, що заходи зустрічного забезпечення не можуть бути більшими аніж заходи забезпечення вимог, і навпаки.
В ухвалі про зустрічне забезпечення суд зазначає розмір зустрічного забезпечення або дії, які повинен вчинити заявник, а також строк надання такого забезпечення, який обмежується законом до 10 днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення. Ця ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.
Крім того, на особу, за заявою якої застосовувалися заходи забезпечення позову, закон покладає обов’язок надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо, такі документи надані не будуть, то й не буде надано зустрічне забезпечення судом, а отже й скасовуються і забезпечувальні заходи, і зустрічне забезпечення.
Скасовується зустрічне забезпечення шляхом подання відповідного клопотання стороною відповідача, а також у разі задоволення позову в повному обсязі, залишення позову без розгляду, або у випадку закриття провадження у справі. В цьому випадку, кошти, внесені на депозитний рахунок суду підлягають поверненню протягом п’яти днів.
Якщо ж позивачеві було відмовлено у позові, з метою запобігання скасуванню зустрічного забезпечення, відповідач має протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням, подати позов про відшкодування збитків в порядку ст. 146 ГПК України.
Підводячи підсумки, вважаємо, що на нашу думку зустрічне забезпечення позову є позитивною новацією та дієвим інструментом для забезпечення захисту прав відповідача.
