Існує помилкове судження, що в разі розірвання шлюбу батьків, дитина повинна залишитися проживати з мамою. При цьому мами вважають, що того, що вони хороші, що не п'яниці і не наркоманки, досить, щоб суд вирішив справу на їхню користь.
Однак при цьому мами забувають положення ст. 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України), згідно з якими мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
При цьому частинами 1, 2 ст. 160 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Якщо ж батько і мати не домовилися про місце проживання дитини, спір між ними щодо місця проживання дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом (ч. 1 ст. 161 СК України).
При цьому суд бере до уваги такі фактори:
-відношення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків;
- особиста прихильність дитини до кожного з них;
- побутові умови проживання батька і матері;
- можливість матеріального забезпечення дитини і створення належних умов для його нормального розвитку;
- вік дитини;
- стан здоров'я дитини;
- інші обставини, що мають істотне значення.
Тобто суди насамперед оцінюватимуть, проживання з ким із батьків буде в повній мірі сприяти розвитку і інтересам дитини.
У нашій практиці були неодноразові випадки, коли ми допомагали батькам і місце проживання дитини було визначено з батьком.
Том,у дорогі матусі, те, що дитина повинна проживати саме з вами, потрібно довести.
Ми готові допомогти в справах щодо встановлення місця проживання дитини, допомогти зібрати необхідні докази, підготувати документи до суду, представляти інтереси клієнта в суді.
