У розумінні чинного податкового законодавства «ділова мета» – це намір суб’єкта господарювання отримати економічний ефект від своєї діяльності (пп.14.1.231 Податкового кодексу України, ПКУ). Концепція ділової мети в правовий обіг в Україні була введена ще 2010-го, проте з часом зазнавала певних змін у тлумаченні.
З прийняттям пакету антиофшорних законів, зокрема так званого закону №466-IX «про BEPS (Base erosion and Profit Shifting)» від 16 січня 2020 року, був взятий курс на запобігання неправомірному використанню податкових пільг за угодами за участі нерезидентів. У 2021 запроваджене тестування ділової мети контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення.
Сфера використання тесту ділової мети у 2022-му розширена
З 1 січня 2022-го тест ділової мети слід застосовувати при здійсненні:
- контрольованих операцій з нерезидентами;
- неконтрольованих операцій з контрагентами із т. зв. «низькоподаткових» юрисдикцій;
- неконтрольованих операцій з контрагентами, зареєстрованими у «низькоподаткових» організаційно-правових формах (не сплачують корпоративний податок);
- нарахування роялті на користь будь-яких нерезидентів.
Важливо! Правила коригування операцій з урахуванням концепції ділової мети стосується «високодохідних» платників податку на прибуток – коли дохід за минулий рік перевищив 40 мільйонів гривень.
Обґрунтовувати наявність ділової мети доведеться суб’єктам господарювання
Хоча за нормами податкового законодавства, обов'язок доведення відсутності ділової мети покладається на контролюючий орган, на практиці шукати аргументи на свій захист у разі прискіпливої уваги податківців доведеться самим бізнес-суб’єктам.
До відома! У випадку визнання відсутності в операцій ділової мети фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, робіт та послуг, придбаних/ реалізованих у нерезидентів (якщо вони відповідають визначеним вище критеріям).
Ймовірно, при тестуванні ділової мети у податківців можуть викликати питання:
- операції, нехарактерні основній діяльності;
- тривалі відтермінування платежів без обґрунтувань;
- використання нетипових правових схем при оформленні операцій таке інше.
Важливо! На підтвердження наявності ділової мети слід довести реальність операції – представити договори, акти, накладні, платіжні документи. Проте цього замало. Потрібно підготувати обґрунтування економічної доцільності (наміру отримання економічного ефекту) тих чи інших господарських операцій – бізнес-плани, листування з контрагентами, дослідження кон’юнктури ринку, звіти менеджменту щодо доцільності угод, маркетингову аналітику, фінансові розрахунки таке інше. Водночас варто підготувати обґрунтування ризиків та аналіз можливих збитків окремих операцій.
